Ascultă Online Radio Cernăuți

30 aug. 2022

Ярослав Кирпушко (1954-2022)

 

28 серпня 2022 сталося страшне горе, не стало Кирпушка Ярослава Васильовича.

Знаємо, що знало його багато людей. Попрощатися з ним можна 01.09.2022 об 11-30 на міському кладовищі в Годилові. Церемонія прощання відбудеться в місці прощання на центральному вході (Арка)
Возможно, это изображение 1 человек

Юхим Гусар· 

ВІДІЙШОВ У ВІЧНІСТЬ ЯРОСЛАВ КИРПУШКО
Про це стало відомо з ФБ-сторінки Ярслава Кирпушка, на якій родичі, друзі та знайомі залишають слова співчуття.
Ярослав Васильович Кирпушко був багаторічним директором Буковинського центру реконструкцій і розвитку.
Народився 25 грудня 1954 року в селі Касперівці Заліщицького району Тернопільської області.
Прийшов у світ на Різдво і покинув його у день Успіння Богородиці.


Не стало відомого на Буковині фінансиста, багаторічного директора Буковинського центру реконструкцій і розвитку Ярослава Кирпушка.

Про це стало відомо з фб-сторінки Ярослава Кирпушка, на якій родичі, друзі та знайомі залишають слова співчуття, пише molbuk.ua



"Ми запам'ятаємо Вас усміхненим та радісним", - зазначила у скорботному дописі невістка пана Ярослава, Катерина Кирпушко.

"Царство Йому небесне", - написав Олексій Радковський.

"Нехай світла пам'ять про Ярослава Васильовича назавжди залишиться у серцях рідних, близьких, знайомих, колег, а Бог нехай подарує вічне життя та спокій", - пише Ірина Савчинська Бойчук.

За даними сайту Chesno, Ярослав Васильович Кирпушко народився 25 грудня 1954 року в селі Касперівці Заліщицького району Тернопільської області.

Працював виконавчим директором Буковинського центру реконструкції і розвитку. Був членом політичної партії "Громадський рух "Хвиля". У 2020-му році балотувався від цієї партії до міськради, проте не був обраний.
Пішов в інший світ Ярослав Васильович Кирпушко. Ми зналися з 80-х точно. Як тільки почалися часи змін, він та я часто опинялися поруч. Зелений рух, тоді ще Радянської Буковини, народжений реакцією на чорнобильську катастрофу. Спільні дискусії, особисті та публічні, про наше минуле та майбутнє. Вибори 1989 року, де ми опинилися в одній команді Леонтія Івановича Сандуляка. Перший мітинг Народного руху у Музеї під відкритим небом. Становлення нових демократичних сил. Формування нової незалежної держави. Робота в Чернівецькій міській Раді, куди він прийшов знову, але вже як заступник міського голови Віктора Ігоревича Павлюка. Багато роботи в громадському секторі. Зокрема в Громадській раді при обладміністрації. Спільні, хоч часом і різновіддалені викладацькі шляхи. Його захоплення проектною діяльністю. Успіхи і поразки. Семінари, конференції, подорожі разом. Походи на каву та особливо урочисто — на борщик.
Наші розмови про дуже важливе, а часом і не дуже.
Часи змін. Зміни часів. Висловлене. Зроблене. Невимовлене. Нездійснене. Все це справді було. Всього цього справді вже не буде.
Ти занурився у вічність, сповнений любові до життя і невситимої жаги пригод.
Для когось це в тобі було надмірним і дивним. Хтось саме за це тебе любив або хоча б поважав.
Ти був живим у житті. З своїми здобутками і помилками, досягненнями і втратами. Ти залишишся живим у пам'яті живих. Спочивай, друже. Спочивай.
Возможно, это изображение 1 человек

Niciun comentariu:

Trimiteți un comentariu